Підтвердження права на надання медичних послуг

Суб’єкти, котрі здійснюють медичну діяльність, перевіряють з допомогою електронної перевірки прав отримувачів медичних послуг (eWUŚ) та на основі номеру PESEL і документа, що засвідчує особу пацієнта (наприклад, закордонного паспорта або карти перебування), чи має він право на отримання безкоштовних медичних послуг. Якщо даний заклад не має доступу до системи eWUŚ або результат перевірки є негативний, то пацієнт повинен надати паперовий документ, який підтверджує його право на отримання медичних послуг, яким може бути, наприклад:

• місячний звіт ZUS RMUA, виданий роботодавцем;
• актуальний доказ сплати внеску на медичне страхування – для особи, котра займається господарською діяльністю;
• актуальне свідоцтво з центру зайнятості – для особи, котра зареєстрована як безробітна;
• договір, укладений із НФЗ, разом із копією формуляра ZUS ZZA та актуальним доказом сплати страхового медичного внеску – для особи, котра застрахована добровільно;
• Карта поляка – для особи, котра має право на медичні послуги у невідкладних станах;
• Європейська карта медичного страхування (EKUZ) – для особи, застрахованої в іншій країні ЄС/Європейської асоціації вільної торгівлі (EFTA).

Додатково для учнів та студентів (у віці 18-26 років) необхідне учнівське або студентське посвідчення (квиток).
Якщо пацієнт не має при собі документа на паперовому носії, то він може подати заяву, що він має право на медичні послуги. Зразок заяви можна знайти у формулярах, які додаються.

У невідкладних станах або у випадку, коли з огляду на стан здоров’я подати заяву неможливо, медичні послуги надаються, незважаючи на відсутність підтвердження права на отримання медичних послуг. У такому випадку особа, котрій надано послуги, зобов’язана (під загрозою стягнення з такої особи витрат за надані послуги) надати документ, який підтверджує її право на отримання медичних послуг, або подати заяву. Ці заходи потрібно виконати у чітко визначені строки, що залежать від наданих медичних послуг:

• у строк 14 днів з дати початку надання медичних послуг;
• у строк 7 днів з дати завершення лікування у лікарняному відділі. 

– під загрозою стягнення з користувача витрат за надані йому послуги (ст. 50 пункт 11 Закону «Про медичні послуги, що фінансуються за публічні кошти»).

 Особа, котра підтвердить своє право отримувати медичні послуги, подаючи заяву, яка не відповідає фактичному станові, або скористається паперовим документом, хоча такого права вона не має, нестиме витрати, пов’язані із наданими їй медичними послугами.